Останній жовтий листок, кружлясь на землю впав. Чим не привід для оптимізму?

Останній жовтий листок, кружлясь на землю впав
До нитки Харків промок, сезон дощів знов настав.
Сезон дощів кожен рік, в серця розлуку знову нам несе
І треба тільки гадать, кого нам завтра проводжать, кого чекать

І як що вірить дощам, не за горами сніг
І по змореним очам, ти зрозумієш все вмить
Не варто вірить словам, вони як водиться завжди одна вода
Гримлять промоклим дощем, а ми в них вірим і за ними вслід ідем

Ці рядки з пісні, яку я написав більш ніж 10 років тому.
Хочу Вас завірити що цей, так би мовити «віршик», ні в якому разі не характерізує мого плаксиво-аппатичного ставлення до цієї пори року. На сам перед, осінь для мене це час початку енергійного пошуку нових можливостей розвитку, та втілення у життя ідей та мрій, народившихся у літку.

До речі, про літо у таки дні згадуєш доволі часто. Бо ще свіжі в пам'яті теплі, сонячні деньки. Мандри, тепли водойми, оголені дівчата, тощо… ;)
Ось такий кліп про поїздку до Ростова-на-Дону, я зробив одного осіннього дня, згадуя про літо.
7мин; 109Mb


Ця коротенька замальовка, дуже надихає, та підіймає мій настрій.
Сподіваюсь що натхнення, та оптимізм, цієї осені, будуть завжди поруч також і з вами.
Ну а зараз готуймося до мандрівки у зиму.

Ключ на старт. Полетіли…

Я дуже полюбляю різного роду естафети, ось і ця була люб’язно передана мені заочно-віртуальним другом мого сина Ромки, Вованом - зі славетного міста Вишневий.
Ще хочеться подякувати блогу Всеобщее самообучение, за організацію цього заходу, та стимуляцію до подальшого розвитку.
Я ж, у свою чергу, хочу познайомити вас з однією дуже творчою, та музикально розвиненою людиною. Тому естафетна паличка продовжує свою мандрівку до Dj Lost’s Blog у Гуково.

Хотите вернуться к материалу позже? Рекомендую добавить его в закладки

А так-же,  Подписаться на RSS, чтобы первыми получать свежие публикации!